ПСИХОЛОГІЧНА СЛУЖБА

Уманської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 8

Уманської міської ради Черкаської області

Психологічна служба ЗОШ № 8

Практичний психолог

Бурла Вікторія Вікторівна

Психологічна служба в навчальному закладі є складовою частиною системи охорони фізичного і психічного здоров′я учнів і діє з метою виявлення та створення оптимальних соціально-психологічних умов для розвитку особистості.

Психологічна служба в навчальному закладі забезпечує своєчасне і систематичне вивчення психофізичного розвитку дитини, мотивів її поведінки і діяльності з урахуванням вікових, інтелектуальних, фізичних, статевих та інших індивідуальних особливостей, створення умов для саморозвитку та самовиховання, сприяє виконанню освітніх і виховних завдань навчального закладу.

Психологічна служба в навчальому закладі керується Конституцією України, Декларацією прав людини, Конвенцією про права дитини, Законом України «Про освіту», чинним законодавством України, Етичним кодексом психолога.

Психологічна служба навчального закладу тісно працює з органами охорони здоров′я, соціального захисту, сім′ї та молоді, внутрішніх справ, а також із громадськими і благодійними організаціями.

Суть роботи практичного психолога та соціального педагога в школі полягає в пошуку оптимального способу взаємодії дитини, її родини, всіх учасників педагогічного процесу.

Призначення працівників психологічної служби – допомогти дитині адаптуватися до вимог і правил школи, а педагогам у створенні умов для успішного навчання і розвитку дитини, свого певного комфортного внутрішнього середовища.

Соціально-психологічний супровід навчання і виховання будується, виходячи з особливостей навчального закладу, контингенту учнів, традицій і творчого потенціалу педагогічного колективу, на виборі індивідуального «маршруту» супроводу, тобто програм, спрямованих не лише на вирішення проблем і ускладнень, але й на їх запобігання.

Беручи до уваги всі перелічені фактори слід зазначити, що в нашій школі соціально-психологічна робота за своєю спрямованістю ділиться на три напрями:

• робота з учнями;
• робота з педагогічним колективом;
• робота з батьками.

За своєю структурою всі напрямки містять практично одні й ті ж самі види роботи.

І. Робота з учнями.

Складається із профілактичної, діагностичної та корекційно-розвивальної діяльності.

До профілактичної діяльності можна віднести:

• проведення профілактичних лекцій за різноманітними темами, серед яких профілактика тютюнопаління, алкоголізму та наркозалежності, попередження насильницької поведінки і т.п.;

• ознайомлення із статистичними даними щодо запропонованих тем, створення власної статистики;

• проведення інтерактивних занять, ігор, круглих столів, диспутів;

• перегляд відео матеріалів з метою попередження адиктивної поведінки.

Діагностична робота передбачає:

• дослідження психологічної адаптації учнів 1-х, 5-х та 10-х класів;
• дослідження пізнавальної сфери школяра (увага, пам`ять, мислення);
• дослідження професійних здібностей і нахилів старшоклассників; дослідження особливостей емоційної сфери учня та його особистості в цілому;
• дослідження мотиваційної сфери і спрямованості особистості учня;
• дослідження міжособистісних стосунків та взаємин в колективі та родині.

При цьому застосовується багато психологічних методик з постійним

оновленням методичного арсеналу.

Особлива увага приділяється дослідженню особистісної сфери і в першу чергу психофізіологічних показників.

Корекційно-розвивальна роботаведеться переважно за індивідуальним запитом (індивідуальною потребою).

Консультативна, просвітницька, навчальна діяльність включає в себе велику кількість ознайомчих бесід, зустрічей з цікавими людьми, з представниками соціальної служби, громадських та молодіжних організацій. Також сюди можна віднести перегляд відео матеріалів, створення власних сценаріїв і фільмів на різноманітні актуальні теми. Проводиться консультування з питань адаптації до нових умов навчання, складових успіху сучасної молодої людини, мотивації і результативності навчання.

ІІ. Робота з педагогічним колективом:

Містить в собі дослідження особистісної сфери учителя, міжособистісних взаємин (взаємин в педагогічному колективі), факторів, що сприяють або заважають розвитку вчителя, виявляють стиль спілкування з учнями і т.п.

Крім того, педагогічний колектив повинен бути завжди в курсі останніх психологічних новинок, починаючи від оптимізації міжособистісного спілкування, і, закінчуючи особливостями поведінки людей, схильних до адитивної поведінки.

Для цього ми широко використовуємо психологічні тренінги, арттерапевтичні заняття для вчителів з метою релаксації, а також стимуляції їх творчого потенціалу.

ІІІ. Робота з батьками:

Так само, як і напрями роботи з учнями та вчителями, робота з батьками здійснюється якомога різнобічно: це і просвітницькі виступи на батьківських зборах, і розробка буклетів з актуальних питань (висвітлення проблем і надання порад); вивчення міжособистісних стосунків (дитина – батьки, батьки – батьки, батьки – учителі, учителі – учні) та вивчення «задоволеності» чи «незадоволеності» роботою школи з боку батьків. З батьками працюємо як у групах , так і індивідуально.

Аналітична робота полягає у зведенні всіх існуючих даних щодо кожного класу і кожного учня. На базі цих даних робляться висновки та певні рекомендації для учнів, для їх батьків, вчителів стосовно вирішення виявлених проблем. Рекомендації можуть бути універсальними (одні й ті самі для кожного учня і для кожного класу), а можуть бути індивідуальними. Рекомендації дозволяють застосовувати індивідуальний підхід для кожного, особливо до тих, хто потрапляє у створену картотеку дітей «групи ризику». Можуть бути спрогнозовані й описані певні варіанти поведінки окремих учнів у різних навчальних або критичних, стресових ситуаціях.

Системна комплексна робота практичного психолога, соціального педагога, класних керівників, учителів, батьків, спрямована на дітей, дає позитивні результати.

Накопичений досвід реалізації різноманітних форм взаємодії з учнями, педагогами і батьками дозволяє стверджувати, що кожна з них окремо дає можливість досягти поставленої цілі. Однак, комплексне використання всіх цих форм дає набагато відчутніші результати, сприяє вирішенню вузьких задач, дозволяє вибудувати індивідуальний психолого-педагогічний підхід для кожної дитини.

Головні напрямки роботи практичного психолога:

•Формування особистості, її здібностей, інтересів, потреб, розкриття творчого потенціалу.

•Збереження і розвиток реальних прав дитини у шкільному середовищі, родині.

•Створення у дитячому середовищі системи гуманних людських взаємин, які забезпечують гідне місце кожній особистості, повагу до її думок, проблем, турбот.

•Пропаганда психологічних знань серед учнів, батьків, педагогів.

•Проведення системи заходів, направлених на орієнтацію учнів на ведення здорового способу життя.

Соціальний педагог– це педагогічний працівник, основна мета роботи якого полягає у забезпеченні соціально-правового захисту учнів школи та попередженні впливу негативних соціальних чинників на формування та розвиток особистості дитини. У школі він є громадським інспектором з охорони дитинства.

Соціальний педагог:

•здійснює соціально-педагогічний супровід дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, дітей з особливими освітніми потребами, дітей з багатодітних та малозабезпечених сімей з метою попередження безпритульності, бездоглядності та випадків усіх форм домашнього насильства над дітьми;

•приймає участь в організації безкоштовного харчування учнів з малозабезпечених родин та учнів інших пільгових категорій;

•бере участь у виховній роботі з питань профілактики появи негативних форм поведінки у неповнолітніх (паління, алкоголізму, наркоманії; дитячої злочинності тощо), пропаганди здорового способу життя, статевого виховання молоді;

•допомагає виявленню творчих нахилів, розкриттю здібностей дітей та підлітків, сприяє участі учнів у суспільно-корисній, волонтерській діяльності;

•проводить просвітницьку роботу з батьками або особами, що їх замінюють;

•є посередником між школою, сім'єю, державними установами по захисту прав дітей та громадськістю; бере участь в організації їх взаємодії з метою створення умов для нормального розвиткудітей і підлітків.

У яких випадках звертатися до соціального педагога?

•якщо у твоїй родині є проблеми, які тебе постійно турбують, заважають нормально вчитися та відчувати себе щасливим;

•якщо хтось примушує тебе до вчинків, що суперечать нормам моралі, пригнічують твою гідність, а ти не знаєш як себе поводити у такій ситуації;

•якщо ти відчуваєш, що тобі потрібна допомога лікаря або юриста, проте не наважуєшся звертатися до батьків;

•і просто коли тобі здається, що всі інші відвернулися від тебе і ніхто тебе вже не зрозуміє...